Какие есть наркотики Нерехта COCAIN A-PVP ГАШ МАРИХУАНА Меф

Парниша, привет! Ты когда-нибудь задумывался, как настоящий гопник справляется с повседневными проблемами? Как прокладывает путь к наслаждению и настоящему искусству? Сегодня я расскажу тебе о своей последней "экскурсии" в мир наркотиков и искусства. Будь внимателен, ведь это не шутки! Короче, была у меня такая ситуация. У меня начались ломки, и я понял, что пора купить еду с ТГК. Хотелось сесть на иглу и ощутить настоящую жизнь, полную ярких красок и новых ощущений. И, конечно же, мне нужны были закладки, чтобы не остаться без этой волшебной дурочки. Но как у настоящего гопника, у меня всегда есть план Б. Я прикопал несколько закладок в земле. Ты не представляешь, в каком состоянии был этот аппарат! Но мне было все равно, ведь я был на грани отчаяния и готов был на все, чтобы сняться с ломок. Купив большую дурь, я загрузил ее в мою удобную емкость и отправился на новое приключение. Ощущение свободы и власти бушевало во мне. Я прогуливался по улицам города, как настоящий король, знающий, что сейчас всем придется за мной гнаться. Внезапно, мне пришла в голову идея посетить местную выставку картин. Что может быть лучше, чем сочетание искусства и наркотиков? Я решил, что это будет самый эпичный эксперимент в моей жизни. Жаркое летнее время, прогулка в парке и приятные эмоции от дудки – что еще может побудить меня на этот шаг? Я пришел на выставку с огромной уверенностью, что моя паранойя не позволит мне быть пойманным врасплох. Меня окружали красочные картины, вызывающие смешанные чувства. Садишься на лавочку, и, нося в голове горную жару, ты начинаешь погружаться в мир иллюзий. Наркотический угар смешивался с произведениями искусства, создавая нирвану в моей голове. Это было как путешествие во времени, пронизанное абсурдными мыслями и необычными визуальными эффектами. Я начал видеть все вокруг по-новому, словно взглядом художника. Теперь представь себе, как я сидел на лавочке, в окружении красок и звуков, погруженный в мир своих грез. Я сжимал в руке дудку, дымя марихуаной, и наслаждался этим мгновением свободы. Видимо, мне это настолько понравилось, что я просто забыл о реальности. Честно говоря, я думал, что там уже половина города обо мне знает. Но это был всего лишь иллюзорный психоз – я слишком увлекся. С другой стороны, случилось что-то необычное. Наркотическая экзальтация прошла, но ощущения остались. Я увидел картину, которая была столь же психоделической, как и наше путешествие с дудкой. Я узнал, что искусство способно переносить человека в другое измерение, открывая новые грани восприятия. Ну вот, братишка, вот такая история. Я сам был не готов к такому развитию событий, но это стало прекрасным уроком для меня. Сейчас я знаю, что в искусстве и наркотиках есть сходства и различия – оба помогают нам смотреть на мир по-новому, но только одно из них ведет к истинному познанию. Так что, братишка, советую и тебе попробовать что-то новое. Но будь осторожен и не забывай о важных вещах в жизни. Ведь в нашем мире каждая закладка может переломить судьбу, а каждая дудка может оказаться последней.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т